Ранок червневий перетікає в спеку.
Пальмове віття перший вкриває сум.
Де він тепер, Божий Син, так далеко
В хмарі піднесений у голубінь ясну.
Сина Свого Батько над все підвищив.
Ангельський спів нині з нових пісень.
А на Землі, в місті з Череповищем,
Учні в і'мя Ісуса почали день.
... вулиці міста хвилями котять свято
П'ятидесятниці. Часом спитає хтось
- Де ж Той, Хто люд тут зціляв? - Розп'ятий...
- Як то?!! Чи ж то не Він – Мессія Христос?!
...Ревна молитва гамором міста не збита.
Третя година, швидко збігає час.
Той, Хто народжений перше закладин світу,
Він обіцяв, що не залишить нас!
Шумом незвичним стишені враз Юдеї.
Що то за диво, не зрозуміти їм –
Полум’я біле, ніби пелюстки лілеї
Ніби на поклик молитви, злинуло в дім.
Злинуло з миром. З миром такої сили,
Що потряслась безодня людських гріхів.
Мов різних сотні. Та всі, як один, зрозуміли
Що через учнів до них в той день Бог говорив!
Та "зрозуміти" не завжди значить – "прийняти".
Дві тисячі років збігли, як довгий день.
Знаєш, мій друже, сьогодні – те саме свято.
Ту саму розмову з Тобою Господь веде.
Там, за стіною, місто Тебе гукає.
Місто полонить, ловить у сітку справ.
Батько ж небесний Духом святим єднає
З небом Тебе, тим, де сирітства немає.
Заради Ісуса, який за Тебе страждав.
В Нім Істина вічна, життя по достатку й Дорога.
Мов одіж найкращу Ти силу Господню візьмеш.
І в ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого
Пізнаєш Любов, таку, що не має меж!
Людвенко Ирина,
Небесный Иерусалим
Я вечный пиллигрим. Удела этого
Я добивалась столько долгих лет.
И мне ли на ветра сегодня сетовать
Коль парусам без них дороги нет?!
Я странник на земле. Дороги пыльные...
Свой свадебный наряд приподниму,
Чтоб не запачкать. Грешная, бессильная,
Но я оправдана! И я иду к Нему!
"Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение."
Филипп. 1:21
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. Прекрасна образна мова, гарна нестандартна рима, і багато душевності і світла. Чекаю на ваші нові поезії, особливо українські. Комментарий автора: Дякую Богу, що дає натхнення.
Ты! причинял природе боль. Покайся! - Лариса Попова Печатаю с разрешения автора. Бог говорит детям и подросткам, сердца которых ещё не окаменены жестокостью этого века, об ОТВЕТСТВЕННОСТИ перед животным миром, почвой, растениями,- всем тем над чем Бог поставил ЧЕЛОВЕКА, УПРАВЛЯТЬ СВЯТО И СПРАВЕДЛИВО.
А мы, взрослые, КОГДА говорили об этом с Богом последний раз?
Часто ли мы слышим проповеди о грехе против природы? говорим об этом с детьми? Может пришло время начать молиться о восстановлении природы? восстановлении морей, рек, океанов?
Азовское море самое плодородное на планете; что мы сделали с ним? где его рыба? Может пора сопоставить доходы от военно - промышленного комплекса и потери?
Что говорит об этом Слово Божье?
А что говорит об этом Бог сердцу нашему, СЕРДЦУ МОЕМУ?
На Украине возник проект о строительстве 100 атомных электростанций (Написано: розга для глупого. Не розги, атомной дубинки Чернобыля мало?).
Мы говорим: Отче! ни один договор нечестивых о народе и земле Украины противный Твоему ВЫШНЕМУ совету и Твоей благой воле ДА НЕ СОСТОИТСЯ И НЕ СБУДЕТСЯ. То чему быть предопределила воля Твоя и совет Твой, Отче, рукою Твоею исполни и соверши. Да познаем на земле путь Твой, во ВСЕХ народах спасение Твое! Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
